Як я шукав, де загинув мій дід. Частина 9. ПРО "НАХТІГАЛЬ", ДИВІЗІЮ СС "ГАЛИЧИНА", ТА ЇХНІХ ОБВИНУВАЧІВ

На СНД-шних сайтах новин, засобів масової інформації, політологічних сайтах та на форумах, тільки-но виникає тема другої світової війни, де менше, а де й із завидною регулярністю, зустрічаються публікації та коментарі, які ганять "зрадників", "прислужників фашистів", "нацистів" і т.ін. На першому місці в них згадують недобрими словами, як правило, батальйон "Нахтігаль", дивізію СС "Галичина", УПА, ОУН, бандерівців, українських націоналістів. Закладений там градус ненависті приводить до того, що в загальній ментальності суспільств збільшує розбрат і сіє ворожість між потенційно братніми народами; як правило, ці публікації чи коментарі супроводжуються словесними сутичками між прихильниками та противниками викладених в них поглядів.

Шукаючи матеріали про війну, концтабори, і про Нойхаммер, де формувалися, проходили навчання і бойову підготовку "Нахтігаль" і "Галичина", на форумі ВПС ПГВ я відчув, як без будь-якого приводу і не в тему нагнітається якась недобра ворожість до українців-галичан та, не втримавшись, вступив у таку перепалку.

Як я шукав, де загинув мій дід. Частина 8. КОНЦТАБОРИ І ПОХОВАННЯ

В частині 4 цієї розповіді (ШТАЛАГ 308) я писав, що собою являв концтабір в Нойхаммері-Свєнтошуві. Свою тодішню розповідь завершив відомостями про перенос концтабору частково в Жагань, а частково під Суми, і також повідомляв, що там залишилася учбова база для підготовки різноманітних формувань, які воювали на стороні німців: турецьких, хорватських, кавказьких, а також української дивізії Ваффен-СС "Галичина". Щодо останнього, то зверніть увагу, якою мінливою і безжальною до слабших, незформованих націй буває політика, і якою буває іронія долі: українські хлопці вчилися воювати під німецьким керівництвом в тому ж самому місці, де два роки перед тим масово гинули в німецькій же неволі їхні брати!

За цей час назбиралося достатньо додаткової інформації, і тому я хочу доповнити історію концтаборів Нойхаммера-Свєнтошува, та внести деякі уточнення щодо поховань в'язнів.

Як я шукав, де загинув мій дід. Частина 7. МАСОВЕ ВБИВСТВО

Як я писав у попередніх частинах, всі дані щодо загиблих односельчан почав заносити в таблицю. Передивляючись список з сайту села, звернув увагу на повтори: "Прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, українець,мобілізований у 1944р., рядовий. Пропав безвісти 7.09.1944 р.". Перерахував – таких аж 39 записів із 136! Я шокований! Як така кількість призовників з одного села може пропасти безвісти в один день?

Виявляється, може. Розказую.

Як я шукав, де загинув мій дід. Частина 6. БАБИН БРАТ

Розмови з рідними і односельцями, та різноманітні трактування прізвищ, офіційні й вуличні, навели на думку звести всі наявні дані до таблиць, а потім отримані з різних джерел – співставити.

Цих джерел – три: сільський список загиблих, та списки, складені мною при перегляді реєстрів шталагу 308 в Нойхаммері, і при пошуку в базах Подольська. Щодо останньго, то довелося пофантазувати при написанні варіантів назви села, аби по максимуму зробити вибірки з бази.

Ось ці назви: малнив, мальнив, мавнив, маленив, мавнев, малныв, мальний, мальник, мальныв, мауныв, малнов, мальнов, малинов, мальнев, малнин, і ще випадково зустрів – малуит.

І ось, коли одного разу почав переглядати списки, виявив, що в них ніде немає запису про брата моєї баби Катерини (дружини діда Григорія), який також загинув на війні - Івана.

Довоєнні топографічні карти Західної Львівщини

Недавно при пошуках карт місцевості Свєнтошув (колись Нойхаммер) знайшов декілька старих, довоєнних топографічних карт Західної України.

Подумав, що багатьом цікаво було би глянути, як виглядали на картах ці місця в 1938 році, тому й викладаю дві карти тут. Квадрати на картах - розміром 2 x 2 км.

Карта району Медика - Краковець - Мостиська (низька якість, 0,7 Мб):

Як я шукав, де загинув мій дід. Частина 5. РЕЄСТР СМЕРТЕЙ

При пошуку загиблих в МЕМОРІАЛі можна отримати не тільки короткі сухі відомості про загиблу людину, але й скани первинних документів, звідки ці відомості були взяті. Це можуть бути різноманітні рапорти, звіти, особисті карти полонених, та інші документи. Раніше я вже згадував про деякі з них і публікував як зразки, в частині 2.

В деяких випадках пошук видавав, як первинний документ, листок концтабірного реєстру, де німці реєстрували смерть в'язня, ось такий: