Після малорезультативних пошуків в подольському архіві вирішив зосередитися на назві концтабору. Виявилося, що в Польщі зараз такої назви нема в принципі, бо німецьке "Новий Ґамер" (Neue Gamer) перекладається, як Нова Кузня.
В Польщі цих Кузнь (Кузніц чи Кузнічок etc.) – п'ять чи шість, майже всі на південному заході, і ніде нема й натяків про близько розташований концтабір в роки війни. Декілька днів, коли при кожній нагоді повертався до монітора і вичитував різні відомості, зовсім не додали ентузіазму, навпаки – знітили кількістю непотрібної інформації; там не було згадок ні про концтабір, ні про недалеку цегельню. Залишив в архіві контакти місцевих влад, щоб потім звернутися офіційно до них.
Як і в першому випадку, описаному в частині 1, знову сталася подія, що суттєво наблизила мене в пошуках до результату.
В кінці вересня промайнуло в новинах, що Німеччина передала Україні дані про 60 тисяч військовополонених – вихідців з України. Цю інформацію отримала СБУ, і її шеф Наливайченко пообіцяв опрацювати їх і оприлюднити. Через деякий час зайшов на сайт СБУ – дійсно, є ця база даних.
Завантажив собі, почав шукати. Прізвище не згадується ні в яких варіантах написання чи вимовляння. Але, коли почав аналізувати по вихідцях із Львівщини, то пішли знайомі назви: Радохінці, Чайковичі, Боляновичі, Хлиплі, Арламова Воля, Черневе, Старява, Волостків, Руданці, Рава-Руська, Вороблячин, Віжомля…
Як відступ від суті справи, скажу, що взагалі дуже цікаво погортати ці списки, оцінити, які можуть бути варіації при записах зі слів, та ще й німцями, та ще й потім перекладені знову на російську.
Друга, не менш цікава річ: трохи пізніше, коли я почав порівнювати дані з цих списків із даними в Подольську, виявилося, що ці списки, про передачу яких так громогласно говорилося в новинах як про велике досягнення, вже давно є в росіян, правда, трохи в іншому вигляді! Гарно виглядає, ні? Але, хай там… Як би там не було, цей галас в медіа допоміг мені в пошуках.
Повертаючись до теми пошуків… Виявилося, що надто багато хлопців і молодих мужчин, земляків, завершило свій життєвий шлях в концтаборі Нойхаммер (Neuhammer, а після війни – вже польський Свєнтошув). Із 1310 прізвищ, відмічених у переданих СБУ списках як такі, що загинули в Нойхаммері, 376 - уродженці Львівської області. Зауважу, що названі списки неповні, є різні дані про загиблих там. В обліковій карті лише загального поховання в концтабору в Нойхаммері вказана цифра - 20 тисяч чоловік:
Було в цьому списку і більше десятка вихідців із Малнова, які призивалися до війська перед війною.
Таким чином, не знайшовши Нового Ґамера, я знайшов Нойхаммер – Свєнтошув, де лежать названі декілька сотень вихідців із Львівської області, що є перелічені в переданій СБУ німцями базі. Ще раз нагадаю, що ця база неповна – всього 60 тисяч імен, а загинули мільйони...
Але, оскільки прізвища свого діда Григорія в списках я й далі не зміг знайти, то залишалося мені лише глибше копати, збирати більше інформації, в надії, що натраплю нарешті на сподіване.
Серед знайденого – і топографічні карти Генштабу Війська Польського, на яких я старався знайти і місце розміщення табору, і цегельню недалеко від нього:
Таким чином, не знайшовши Нового Ґамера, я знайшов Нойхаммер – Свєнтошув, де лежать названі декілька сотень вихідців із Львівської області, що є перелічені в переданій СБУ німцями базі. Ще раз нагадаю, що ця база неповна – всього 60 тисяч імен, а загинули мільйони...
Але, оскільки прізвища свого діда Григорія в списках я й далі не зміг знайти, то залишалося мені лише глибше копати, збирати більше інформації, в надії, що натраплю нарешті на сподіване.
Серед знайденого – і топографічні карти Генштабу Війська Польського, на яких я старався знайти і місце розміщення табору, і цегельню недалеко від нього:
Якщо когось цікавить цей район, то із сайту maps.vlasenko.net можна завантажити п'ятсотметрівку, по 2 МБ аркуш.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар